«Коли ОСББ побачать готові проєкти Фонду енергоефективності, за які виплачено гроші,– за грантами стоятиме черга»,– експерт

Нещодавно у традиційному для нас форматі стрім-інтерв’ю Управбуд поспілкувався з Михайлом Павличенком – координатором регіональної мережі проєкту «Енергоефективність в житловому секторі в Україні» (IFC, World Bank Group), автором досліджень ринку, тренінгів, наукових публікацій. На цьому тижні ми публікуємо матеріали, створені на основі цього інтерв’ю. Перед вами – другий матеріал цієї серії, присвячений темам успішного завершення першого проєкту, профінансованого Фондом енергоефективності, синергію програми Фонду та місцевих програм, ефекту від встановлення індивідуального теплового пункту та іншим питанням.

Про ефект від встановлення індивідуального теплового пункту

Існують варіанти, коли комплексне утеплення будинку взагалі не потрібне. Наприклад – у вас якісно побудований будинок із товстими стінами, відносно небагато тепла споживає і ніхто із мешканців не скаржиться, що в ньому холодно і некомфортно. Тоді є сенс поставити лише індивідуальний тепловий пункт (ІТП), і цього буде цілком досить.

Наприклад у Луцьку один із будинків зекономив понад 50% лише встановивши ІТП. Але треба чітко розуміти – це виняток, що лише підтверджує загальне правило щодо потреби комплексної термомодернізації. Адже чим примітний той будинок і чим він відрізняється від пересічного багатоквартирного будинку в Україні? По-перше, він має товсті цегляні стіни. По-друге, він стоїть близько до котельні та отримує багато тепла. По-третє, від вітру він захищений сусідніми будинками, і так далі. Тому його співвласники отримали таку велику економію. Але загалом ІТП дає зазвичай близько 20% економії, що вже доволі багато.

КОМПАНІЯ «СЕРВІСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» ПРОПОНУЄ ПОСЛУГУ: «УЧАСТЬ У ДЕРЖАВНІЙ ПРОГРАМІ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ «ЕНЕРГОДІМ»

Про те, чому за грантами Фонду енергоефективності досі немає черги

ОСББ станом на зараз іще не вистроїлися в чергу за грантами Фонду енергоефективності. Але це не свідчить про вади самої програми. Адже точно така ж сама історія була свого часу із “теплими кредитами”. Я пам’ятаю, перший рік існування кредитів – було десь 30 проєктів. І при цьому хтось уже подався, а інші чекали, доки йому виплатять гроші. Тоді подалося іще 8 проєктів, а далі іще трохи – і тільки так вийшли на 30 проєктів. На другий рік було чи то 50, чи то 80 проєктів. А далі – все пішло по експоненті. І в минулому році за 3 місяці вибрали більше коштів через “теплі кредити”, ніж за перші 3 роки існування програми.

Я певен, що з Фондом енергоефективності буде подібна історія. Коли ОСББ побачать готові проєкти Фонду енергоефективності, за які виплачено гроші, – за грантами стоятиме черга.

Про особливості першого успішного проєкту термомодернізації, що вже отримав компенсацію від Фонду

Перший успішний проєкт, за який вже надійшли кошти від Фонду енергоефективності – це термомодернізація будинку ОСББ “Липи-2” в Новояворівську. Перед тим, як офіційно запустили процедуру Фонду, ми робили пілотні проєкти майже за його процедурами. Але вони іще були недопрацьовані.

Цей будинок має зекономити 46% тепла. Це – досить низька економія, але цьому є пояснення. Співвласники зекономили на проведенні деяких заходів, тому економія нижча. Вони залишили сушарки для білизни в такому стані, щоб там гуляв протяг і сушилася білизна, в місцях загального доступу. Утеплити їх неможливо. Але варто було би утеплити стіну будинку за тією сушаркою. Однак з міркувань економії співвласники вирішили її не утеплювати.

Знову ж таки – балкони із самовільним склінням. І проєктанти не могли включити їх утеплення в проєкт, а скління було самовільне, тобто не за нормами і з порушеннями. Були іще окремі моменти, коли співвласники переслідували мету максимальної економії. Але якби не економили – отримали би збереження ресурсів не 46%, а понад 50%. Утім, це також джерело для того, щоб інші ОСББ робили висновки – чи варто проводити термомодернізацію по-максимуму, чи варто на чомусь економити.

Про синергію програми Фонду енергоефективності та місцевих програм підтримки ОСББ

Місцеві програми підтримки термомодернізації багатоквартирних будинків ми рекомендуємо робити цільовими, орієнтованими на Фонд енергоефективності. Є універсальні програми, які можуть працювати і з Фондом, і з «теплими кредитами». Є програми, які працюють самостійно – наприклад київська, «70 на 30». Однак треба розуміти, що найбільший ефект досягається, якщо програми різних рівнів поєднуються між собою – при чому ефект не лише для людей, але й для міста.

Якщо ми йдемо по програмі Фонду й отримуємо 50—70% компенсації, то це – фактично – ті гроші, які залучаються у місто з державного бюджету. Чому? Тому що виконавці, напевне, будуть з цього міста, з цієї області – а це податки, це економія ресурсів. Тому це – іще один спосіб внести пожвавлення в економіку певного регіону: чим більше енергоефективних заходів – тим більше задіяно робочих ресурсів, більше доданої вартості вироблено.

В програмі Фонду енергоефективності є таке поняття, як «мінімальний внесок». По пакету «А» він складає 40%, а по пакету «Б», при комплексній термомодернізації – 20%. Це те, що має внести ОСББ. Де воно візьме кошти – це його справа: воно може їх зібрати, позичити, знайти донора, взяти кредит. При умовній вартості проекту 10 мільйонів гривень 2 мільйони з них має внести ОСББ, не менше. Це означає, що допомога з усіх джерел не може перевищувати 80%. Таким чином, якщо Фонд платить 70%, як зараз, і є іще 20% від ОСББ, виходить, що іще 10% ОСББ може залучити від місцевої програми, з місцевого бюджету.

КОМПАНІЯ «СЕРВІСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» ПРОПОНУЄ ПОСЛУГУ: «УЧАСТЬ У ДЕРЖАВНІЙ ПРОГРАМІ З ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ «ЕНЕРГОДІМ»

Але не це є головно проблемою ОСББ. Бо десь за 3 чи 4 роки економія починає перевищувати витрати по кредиту. І це не є проблемою ОСББ – протягом подальших років економію вони витрачають на обслуговування кредиту, можуть навіть скоротити строк виплати кредиту за рахунок економії. Але проблемою є час, коли економії ще не досягнуто, а компенсація не надійшла. І тоді ОСББ мусить здійснювати максимальні платежі. І от в багатьох містах приймають програми компенсації відсотків по кредиту. І для ОСББ – це найкращий варіант. Хоча мусимо констатувати – це справа кожного міста. І змушувати міста до цього ніхто не буде.

Але одразу скажу, що у Фонді енергоефективності розроблені типові програми підтримки, шаблони, і кожен муніципалітет може поцікавитися такими типовими програмами й спільними з Фондом зусиллями їх доопрацювати.

Про те, які енергоефективні заходи окуповуються найшвидше

Спеціалісти Фонду енергоефективності недарма включили в кожен із пакетів – «А» та «Б» певний обов’язковий набір заходів. Це якраз ті заходи, які окуповуються найшвидше, як показує досвід. Для пакету «А» це модернізація системи опалення. Для пакету «Б» це утеплення багатоквартирного будинку + та ж таки модернізація системи опалення.

Звісно, найкоротший термін окупності у заміни освітлення на енергоефективне. Але ж ми розуміємо, що це – невеликі кошти. А от завдяки всім рекомендованим заходам можна досягти дуже значної економії при відносно невеликому терміні окупності.

Скажімо, пані Стефанія Климко зі Львова, зараз вона управителька, але починала зі свого ОСББ, і вона одна з лідерок руху ОСББ в Україні. Так от, вона вважає, що починати обов’язково потрібно з освітлення – оскільки це показує людям негайний ефект, якого можна досягти спільними зусиллями. Якщо сусіди не піддаються – покажіть їм ефект. Або можете показати його на сусідньому будинку, де вже відбулася комплексна термомодернізація. Реальні приклади надихають найбільше.

Джерело: Управбуд



АКТУАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ