Наразі завершився опалювальний період і саме час проаналізувати його результати та почати готуватися до наступного, особливо з огляду на те, що карантин між іншим дає змогу проаналізувати речі, на які не знаходилося раніше достатньо часу.
Економія на опаленні в медійному просторі в цьому році чомусь в основному звелася до перерахунку платежів пов’язаному зі зниженням ціни на природний газ, але зважаючи на дуже теплу зиму і весну, на жаль, залишилося поза увагою питання ефективності систем регулювання теплоспоживання.
Останнім часам багато обговорюють «комплексні» дороговартісні проекти, що також потрібні, але які складні в реалізації і на, які фінансів часто просто не вистачає, не помічаючи грошей, що буквально лежать під ногами (або в наших підвалах).
Нижче – результати аналізу інформації про теплоспоживання житлових будинків м. Києва, отримана з відкритих джерел та реальні приклади підвищення ефективності енергоспоживання:
http://tec4.kiev.ua/dani-spozhyvannya
Отже відкриті дані – це дуже добре.
Було проаналізовано споживання близько 1000 об’єктів (переважно в зоні дії Дарницької ТЕЦ – там легше отримувати узагальнену по об’єктам інформацію).
Метою розрахунків було побачити на скільки ефективно працюють системи з регулюванням на джерелі та з регулюванням в ІТП там, де вони працюють.
Методика аналізу:
Порівнювалося споживання опалювального сезону 2018-2020 років з опалювальним сезоном 2019-2020 років. При цьому враховувався погодний коефіцієнти розраховані як:
Kкор =(21-tзовн 1)/(21-tзовн 2), де 21 – внутрішня температура, tзовн 1 – температура зовнішнього повітря у відповідному місяці в сезоні 2019-2020, tзовн 2 – в сезоні 2018-2019.
Економія або перевитрата розраховувалася як Е = Kкор х С2018-2019 – С2019-2020 для кожного місяця і відповідно сумується для опалювального сезону.
Результати аналізу:
Як бачимо – 70% будівель спожили в сезоні 2019-2020 р. в середньому на 19% більше ніж могли б спожити за умови, якщо б на вводі будівель була встановлена та налаштована погодозалежна автоматика.
Однією з основних причин – є неможливість на джерелі тепла (ТЕЦ чи котельня) підтримувати температуру теплоносія, необхідну для конкретного будинку (особливо з врахуванням необхідності підігрівати гарячу воду до нормативної температури.
КОМПАНІЯ «СЕРВІСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» ПРОПОНУЄ ПОСЛУГУ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АУДИТ БУДІВЛІ»
Всього 7% будівель – показали економію в порівнянні з попереднім опалювальним сезоном.
Тобто це для 1000 будівель близько 58 млн. грн, а для 10 тис. будівель м. Києва, де тенденція теж схожа – близько 580 млн. грн.
Причому, аналіз даних споживання нових будівель, де встановлені подібні системи показують схожу тенденцію, що вказує на те, що системи регулювання не налаштовані. Тобто є обладнання за декілька сотень, а іноді мільйонів гривен, яке не виконує свої функції, що призводить до перевитрат на сотні тисяч гривень (з розрахунку на 1 будинок).
На цьому песимістичну частину закінчуємо і переходимо до шляхів вирішення та успішних прикладів.
Протягом 2019 році було реалізовано достатньо багато проектів з модернізації теплових пунктів та систем опалення до деяких з них ми були дотичні і по яким вже отримані перші результати (таблиця 1). Всі будинки пройшли по класичному і вірному шляху впровадження енергозберігаючих заходів:
- Енергоаудит
- Вибір найбільш оптимальних заходів
- Залучення співфінансування з міського та/або державного бюджетів
- Впровадження
- Моніторинг та якісне обслуговування.
Як результат – зниження теплоспоживання (а відповідно і платіжок) на 15-30% і вивільнення коштів на інші проекти.
Декілька рекомендацій для співвласників житлових будівель:
- Для будівель 2000 р.: перевірте свої нарахування – якщо в ваші платіжки за поточний сезон не нижчі на 30-40% за попередній (з врахуванням «знижок») – ваша система регулювання напевно працює неефективно і потребує налаштувань або ремонту – окупність таких заходів від місяця до півроку.
- Серед ознак за якими можна визначити, що система регулювання не працює належним чином і у вас є значний потенціал економії:
- в квартирі постійно жарко;
- великі нарахування за МЗК (для будинків з поквартирним обліком);
- температура в квартирах сильно коливається разом з коливаннями зовнішньої температури;
- однакова температура батарей і коли на вулиці тепло і коли холодно.
- Коли в будинку температура постійно нижче нормативної – то навряд чи ІТП дозволить зекономити, а от покращити комфорт за правильного підбору обладнання – зможе.
- Для визначення найоптимальніших шляхів зниження затрат починати потрібно з енергоаудиту (всього будинку або лише експрес-аудиту системи опалення) – це дозволить чітко виявити проблему і знайти найоптимальніше рішення (в т. ч. де на модернізацію взяти гроші).
- Обладнання регулювання не працює «саме» – його треба налаштувати і моніторити (бажано з застосуванням автоматизованої системи) – це набагато дешевше ніж переплачувати за непотрібні гігакалорії. Якісне налаштування рідко триває менше 3 тижнів і завжди передбачає вимірювання в т. ч. внутрішніх температур.
КОМПАНІЯ «СЕРВІСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» ПРОПОНУЄ ПОСЛУГУ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АУДИТ БУДІВЛІ»
А так працює налаштована система, яка не тільки підлаштовується під погоду за вікном, а й ще знає коли починати/закінчувати опалювальний сезон не чекаючи вказівки чи розпорядження:
Рис. Мозок системи погодного регулювання – контролери керування ІТП та система моніторингу.
Джерело: Асоціація енергоаудиторів України