Наразі питання номер один в Україні – яким чином можна швидко та ефективно навчитися використовувати енергетичні ресурси. І саме впровадження енергоефективних заходів сприятиме зниженню платіжок на комунальні послуги та підвищить конкурентоспроможність економіки. Про конкретні заходи, що будуть реалізовані в Україні, стимули, які можуть допомогти розвитку, а також, як правильно провести екологізацію української енергетики – в інтерв’ю OBOZREVATEL із заступником міністра енергетики та захисту довкілля України Олексієм Рябчиним

– Давайте поговоримо про енергоефективність. Олексію, скажіть, чому саме ви очолили цей напрям у Міністерстві?

–Мене особисто покликав міністр Олексій Оржель, з яким ми мали співпрацю на майданчику комітету ПЕК Верховної Ради. Колись разом просували ініціативи з розвитку зеленої генерації, а зараз разом розвиваємо енергоефективний сектор. Моє завдання від Міністра – побудувати систему енергоефективності, яка є у світі і яка має бути в Україні. Повірте, це надскладний і фантастичний виклик. А якщо особисто про мене – працюю 15 років у сфері енергоефективності. Розпочинав у бізнесі, написав дисертацію на "зелену" тематику, навчався за кордоном, працював головою комітету з енергоефективності та енергозбереження у Верховній Раді і от тепер – реалізовую себе у виконавчій владі. Раніше ані в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, ані в Міністерстві екології не було навіть відділу, що був пов'язаний з енергоефективністю. Наразі лише кілька непрофільних спеціалістів у Мінекоенерго працюють у нас над формуванням політики у сфері енергоефективності. Є ще Держенергоефективності, але в них функція реалізації політики, що є зовсім іншим. Дуже скоро створюватиметься Директорат, де буде 21 вакансія. Закликаю – працюйте з нами. Ми чекаємо на спеціалістів зі знаннями з енергоефективності у промисловості, енергетиці, транспорті, які знаються на державних програмах стимулювання. Скоро будуть конкурси і, сподіваюся, за 45 днів у нас буде дуже потужна команда, яка реалізує амбітні завдання.

– А яка ситуація з показниками з енергоефективності в Україні, якщо порівняти зі світовими?

–Це прикрі цифри. На жаль, коли ти дивишся на дані Global Energy Statistical Yearbook 2019 (енергоємність ВВП) – бачимо, що Україна є однією з найгірших країни, тобто для вироблення 1 одиниці ВВП ми витрачаємо ресурсів набагато більше, ніж інші країни. Цю ситуацію треба змінити. Ми хочемо, щоб енергоефективність стала нашою національною ідеєю. Адже кожна невироблена кВт-година, кожна невироблена гігакалорія та інші види неспожитої енергії – це найкращий показник зменшення впливу на довкілля. Більше того, впровадження енергоефективних заходів сприяє зниженню платіжок та підвищення конкурентоспроможності економіки.

– А як? Які завдання поставлені перед вами?

–Вони чітко зазначені у програмі уряду. Уряд створив навіть сайт https://program.kmu.gov.ua/. В Міністерстві кожен заступник міністра відповідає за конкретну ціль. Я відповідаю за ціль 9.1. "Менша кількість українців перебуває за межею енергетичної бідності та підвищено енергоефективність економіки". Тобто енергоефективність має вирішити дві основні проблеми: допомогти у подоланні енергетичної бідності населення та підвищити розвиток нашої економіки. Ну а глобально ми хочемо досягти такої мети – українські споживачі та бізнес мають сплачувати справедливу ціну за якісний енергетичний товар. Ми намагаємося структурувати роботу і керувати міністерством так, як це роблять у європейських країнах. У програмі чітко розписані наші завдання і зазначено те, що має бути зроблено. По суті, це справжні КПІ, за якими буде оцінена наша робота. І повірте, ми все хочемо зробити та показати інший підхід, на відміну від попереднього уряду – зробили програму, ухвалили в Раді, а потім формально відзвітували на одному комітеті і все. У нас є сайт, де все розписано та зазначено – будь ласка, заходьте, читайте та контролюйте нашу роботу. Ось наприклад: 25% домогосподарств є енергетично бідними та витрачають більш ніж 20% сукупного доходу на комунальні послуги, а також енергоємність ВВП при постійному паритеті купівельної спроможністю України є найменш енергоефективною країною у світі. І от написано, що ми будемо робити – зменшення енергоспоживання населення за рахунок впровадження енергоефективних заходів, збільшення поінформованості населення, підвищення ефективності генерації, транспортування та споживання енергії, виявлення можливості скорочення енергоспоживання підприємств, розширення доступу для фінансування, зменшення кількості неенергоефективного обладнання, підвищення рівня енергоефективності транспорту…

– Обізнаність населення – це дуже важливо! В Англії ви отримаєте платіжки, де зазначено, що можна зробити для економії. Але там є конкуренція, британці можуть вибрати різні тарифні плани від різних провайдерів…

–Але і ми не стоїмо на місці. Сам пам'ятаю, коли навчався у Британії, вибрав тариф на 1 цент дешевше, бо мені надсилали не паперовий рахунок, а висилали його інтернетом. І на їхніх платіжках є повна інформація – контакти, посилання на програми термомодернізації будинків чи заміни енергоощадних котлів, або скільки можна зекономити, перейшовши на інший тарифний план. Ми до цього прийдемо, коли ринок запрацює на 100 відсотків. А поки що в Мінекоенерго розроблюємо цікаві ініціативи стосовно кращої інформатизації щодо платіжок. Нещодавно Фонд Фрідріха Еберта провів дослідження – 70% українців навіть не чули про державні або місцеві програми підтримки енергоефективності. Уявляєте, цього року виділено 2 млрд. гривен на Фонд енергоефективності та "теплі" кредити, а люди про це не знають! Просвіта та інформування людей про можливості – це теж дуже важлива функція держави. У ВР є законопроєкт №2553, який ми розробили разом із депутатами, про узгодження одиниць енергії з єдиними вимірювальними нормативами. Тобто для зручності споживач користуватиметься єдиним показником – КВт-год. Наше завдання – узгодження сфери українського законодавства з міжнародними нормами, і наріжний камінь цього – базовий закон про енергетичну ефективність.

– А який головний документ у вашій роботі?

–Скажімо так, моя енергоефективна Біблія – це 27-а Європейська Директива від 2012 року. Не всі Європейські Директиви не є обов'язковими, якщо вони не зазначені в Угоді про Асоціації України з ЄС. Так от, ця Директива зазначена. І її виконання контролюється Енергетичним Співтовариством. Трагедія в тому, що ми її не імплементуємо десь уже багато років. А знаєте, якого року український Закон про енергоефективність? Вгадайте?

– 1995 рік. Правильно?

–Майже вгадали – 1994 рік. Тобто ми живемо за законодавством, що базується на радянському принципу. А що таке радянський принцип в енергоефективності? Держава ставить певні нормативи, потім приходить на підприємство та перевіряє – досягли – молодці, ні – штраф. І це в українських реаліях призводило до корупції. Є інший підхід, зовсім ліберальний – нічого не роботи, не контролювати, ринок сам відрегулює. За своїми переконаннями я схильний до ліберальних підходів, однак у розвинутих країнах нема дерегуляції у сфері екології та енергоефективності. Чому? Це критичні сфери для держави. Завжди підприємства нехтуватимуть екологією, якщо не буде жорсткої регуляція від держави. І не завжди висока ціна ресурсу буде головним стимулом для інвестицій без відповідних правил та стимулів від держави. Наше завдання – знайти золоту середину – що повинна робити держава та що робитиме підприємство. І перший крок – це імплементація 27-ї Директиви з енергоефективності. Навесні ми подаємо її на розгляд уряду і парламенту.

– А її реально виконати?

–А немає іншого вибору. Там зовсім інша філософія – модифікація контрольної функції держави, сама держава та бюджетна сфера мають стати лідером енергоефективних перетворень, а головне – розробка різноманітних стимулів, енергоменеджменту, енергоаудиту, енергоефективних державних закупівель. Таким чином компанії, постійно вдосконалюючись, дбатимуть про свою енергоефективність. У державі лишаються тільки певні елементи контролю, але більше задіяні ринкові механізми. І це сприятиме залученню інвестицій в енергосферу.

– Не можу не спитати про "теплі кредити". Вже 700 000 людей скористалися такою можливістю. А хтось аналізував ефективність такого механізму?

– В якому плані?

– Їхній ефект – лише економія на комунальних послугах?

– Не тільки. Бо енергоефективність – це про комфорт, а не тільки про економію. Якщо людина взяла кредит, і у неї енергоефективне вікно, вона живе у комфортніших умовах. А якщо в дитячому садочку чи у школі компанія реалізує енергосервісні договори ЕСКО-проєкти, при чому робіть це за всіма санітарними критеріями – встановлено нове освітлення, і очі у дітей здорові, або є правильний температурний режим. Як оцінити те, що дитина або вчитель менше хворіє? Щодо "теплих" кредитів – тут є три компоненти. Перший – гроші виділяються на купівлю негазових котлів (до 10 млн грн.). Другий – під 200 млн грн. виділяється на індивідуальні будинки, будь-яка людина, що живе у своєму домі, може прийти і взяти гроші на певне енергоефективне обладнання. Третій компонент – кредити для ОСББ. Зараз іде робота з синхронізації компонентів "теплих" кредитів для ОСББ і залучення до роботи Фонду енергоефективності, який має більше ресурсів та володіє складними, але верифікованими процедурами. Є наміри прискорити роботу Фонду, спрямувати його фінансові ресурси на енергомодернзацію міст. Відбулася Рада Регіонів, яку проводив президент та прем'єр-міністр. Ми радилися, які міста готові реалізувати цю програму. Основне – зробити все можливе, аби платіжки для населення були зменшені, мета – не тільки економія, але і комфортні умови проживання українців.

– А що робитимете для промисловості та малого і середнього бізнесу?

– Наше завдання – розробити ринкові механізми, щоб гроші пішли туди. Для промисловості 15%-18% кредити дуже дорогі. Якщо компенсувати або тіло кредиту, або ставку – люди підуть та вкладатимуть власні й залучати інвестиційні гроші. Запрацюють банки, і це призведе до економічного мультиплікатора – ланцюгової реакції – суміжне виробництво, сфера послуг, робочі місця, зменшення імпортованих енергоносіїв тощо.

– Сьогодні тема номер один – європейська екотрансформація, EU green deal. Яка філософія цього процесу?

– У програмі колишньої міністерки оборони Німеччини Урсули фон дер Ляєн, яка була призначена головою Європейської Комісії, такі основні напрями: 1. Green Deal. 2. Економіка 3. Діджиталізація 4. Європейський шлях життя. 5. Сильна Європа та 6.Демократія. Зверніть увагу, номер один – Green Deal – наскільки це важливо для Європи. Після Брекзіту, очільники ЄС шукають нові сенси для об'єднаної Європи, і захист довкілля, екологізація енергетики та екотрансформації – головний пріоритет. ЄС планує у 2050 році стати "кліматично нейтральним" континентом. Декарбонізація означає, що Європа хоче мінімізувати або зменшити до нуля споживання викопного палива – вугілля, газу та нафти. Колосальний обсяг того, що треба зробити за 30 років. І, звісно, європейські країни змушуватимуть країни-сусідів рухатися в цьому напрямку. Нікому "брудні" країни, де не дбають про екологію, не будуть потрібні, з ними просто не будуть торгувати, а це пряма загроза для нашого бізнесу. А тут ще кліматичні зміни – подивіться у вікно, коїться щось аномальне. За інформацією "Нью-Йорк Таймс", 2019 рік був другий серед найспекотніших років в історії людства. Там навіть надрукували карту НАСА, яка інформує, що серед найбільш постраждалих – Україна. Температура у нас у середньому на 3 градуси зросла порівняно з минулим століттям. Отже, клімат змінюється, будуть інші режими роботи енергосистеми, зміниться водний режим для сільського господарства, треба переглядати критерії при будівництві на інші екстремуми температур тощо.

– Що треба з цим робити?

– В Україні як відповідь на можливий екологічний протекціонізм ми розглядаємо зміну філософії податку на СО2. Наразі українці вже платять цей податок, але він не спрямовується на боротьбу з викидами. Це 10 грн за тонну викидів підприємств, які мають річний рівень викидів – понад 500 т. В Україні зареєстровано 4000 – 5000 таких підприємств. Цей податок також платить кожен українець через акциз на паливо. Отже, ми хочемо змінити підхід – зібрані від цього податку гроші не просто йдуть в бюджет, а витрачаються на домогосподарства та бізнес для скорочення викидів. До речі, це була пропозиція уряду, проголосована Верховною Радою. Ми записали, що збільшимо вуглецевий податок, запровадимо додаткове оподаткування екологічних екстерналій. Це дасть змогу акумулювати 5-5,5 млрд. гривень, що будуть спрямовані на зменшення (компенсацію) вартості кредитних ресурсів, які надаватимуть державні та комерційні банки на енергоефективні заходи. Сподіваємося, з 2024 року запрацює система торгівлі викидами. Нею скористаються частина підприємства, які торгуватимуть викидами, а решта – залишатимуться під карбоновими податками. І це не тільки збільшить інвестування для домогосподарств, МСБ, а й дасть сигнал – Україна віддана справі екотрансформації та рухається з Європою в одному напрямку. І що іще важливо, український парламент став 3-м парламентом у світі, який ратифікував Паризьку кліматичну Угоду. В Уряді створено міжвідомчу групу, що координуватиме подолання наслідків зміни клімату в рамках "Європейської зеленої угоди" (European Green Deal). Головує там віцепрем'єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба, а від нас увійшло чотири профільні заступники міністра. Отже, команда Мінекоенерго чудово розуміє глобальні виклики, що стоять перед світом та Україною, знає як провести екологізацію енергетики, знизити ризики можливого екологічного протекціонізму, підвищити конкурентоспроможність наших підприємств та зменшити платіжки українців через енергоефективну модернізацію. Закликаю всіх фахівців долучитися до нашої команди та разом, після проходження конкурсу на більш ніж 100 вакантних посад, працювати на розвиток енергетики та захист довкілля України.

Джерело: OBOZREVATEL