УСІ ПУБЛІКАЦІЇ БЛОГУ

За умовами Програми «Енергодім», ОСББ на етапі реалізації проекту повинно забезпечити належне здійснення технічного та авторського нагляду за здійсненням енергомодернізаційних робіт. Таку вимогу також передбачає стаття 11 Закону України «Про архітектурну діяльність».

Що таке технічний та авторський нагляд?

Технічний нагляд — це контроль за виконанням робіт та використанням матеріальних ресурсів відповідно до встановлених вимог, здійснюється протягом усього періоду будівництва.

Технічний нагляд також контролює дотримання проектних рішень, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, проводить нагляд за якістю та обсягами робіт, виконаних за договором підряду.

Авторський нагляд — це контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту, здійснюється протягом усього періоду будівництва.

Хто здійснює технічний та авторський нагляд: обов’язки та відповідальність

Діяльність технічного та авторського нагляду регламентує постанова Кабінету Міністрів від 11.07.2007 №903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури».

Технічний нагляд можуть здійснювати особи, які отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат за рішенням архітектурно-будівельної атестаційної комісії.

До обов’язків виконавця технічного нагляду відноситься, зокрема:

Для забезпечення контролю, виконавці авторського нагляду ведуть журнал авторського нагляду у двох екземплярах (один залишається у Замовника, інший у виконавця (-ів) авторського нагляду), в який вносять описову інформацію про:

Розрахунок вартості здійснення технічного нагляду визначається за кошторисним розрахунком (ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Правила визначення вартості проектних робіт та експертизи проектів будівництва). Зазвичай, вартість технічного нагляду по відношенню до вартості будівельних робіт складає до 1,5%.

Вартість здійснення авторського нагляду визначається за кошторисом, складеним за формою “З-П” (ДСТУ Б Д.1.1-7), на підставі:

Додатково, за необхідності, до кошторису в обгрунтованому розмірі включаються витрати на відрядження спеціаліста з авторського та технічного нагляду.

Як оформляти результати роботи виконавця технічного та авторського нагляду?

Результатом роботи особи, що здійснює технічний нагляд, є якісна реалізація будівельних робіт шляхом контролю будівельної організації (підрядника), контролю обсягів робіт та матеріалів, що підтверджується підписом в актах виконаних робіт та означає відсутність зауважень.

Тобто, виконавець технічного нагляду є помічником ОСББ, який слідкує за дотриманням всіх норм підрядником.

Результатом роботи авторського нагляду є заповнений журнал авторського нагляду, в якому описані всі зауваження, які виникли під час нагляду будівництва та є інформація про здійснені дії задля усунення цих відхилень.

Як оформити договір про співпрацю з виконавцями технічного та авторського нагляду?

Програма «Енергодім» передбачає, що співвласники будинку, які отримують підтримку від Фонду, самостійно обирають підрядників для виконання робіт/надання послуг, зокрема — виконавців технічного та авторського нагляду.

Технічний нагляд може виконувати будь-який атестований інженер технічного нагляду, в той же час, розробник проектної документації в договорі може підтвердити намір виконати авторський нагляд та конкретно визначити майбутнього виконавця (склад групи) авторського нагляду за впровадженням проекту.

Якщо розробник проектної документації не погоджується виконати авторський нагляд за будівництвом, то ОСББ може укласти договір авторського нагляду з іншими особами. Адже, відповідно до умов договору на проектування, майнові авторські права на проектну документацію, у ситуації описаній вище, переходять до Замовника (ОСББ).

Тому, виконання авторського нагляду необхідно узгодити з проектувальником заздалегідь, ще на етапі укладання договору на проектування.

Повний перелік всіх атестованих осіб, які можуть здійснювати послуги технічного та авторського нагляду можна знайти на сайті Мінрегіону.

Які документи треба надати для відшкодування вартості технічного та авторського нагляду за умовами Програми “Енергодім”?

Вартість технічного нагляду відшкодовується за умовами Програми «Енергодім», для цього необхідно до Заявки на верифікацію разом з іншими документами додати:

Джерело: Фонд енергоефективності

Нещодавно у традиційному для нас форматі стрім-інтерв’ю Управбуд поспілкувався з Михайлом Павличенком – координатором регіональної мережі проєкту «Енергоефективність в житловому секторі в Україні» (IFC, World Bank Group), автором досліджень ринку, тренінгів, наукових публікацій. На цьому тижні ми публікуємо матеріали, створені на основі цього інтерв’ю. Перед вами – другий матеріал цієї серії, присвячений темам успішного завершення першого проєкту, профінансованого Фондом енергоефективності, синергію програми Фонду та місцевих програм, ефекту від встановлення індивідуального теплового пункту та іншим питанням.

Існують варіанти, коли комплексне утеплення будинку взагалі не потрібне. Наприклад – у вас якісно побудований будинок із товстими стінами, відносно небагато тепла споживає і ніхто із мешканців не скаржиться, що в ньому холодно і некомфортно. Тоді є сенс поставити лише індивідуальний тепловий пункт (ІТП), і цього буде цілком досить.

Наприклад у Луцьку один із будинків зекономив понад 50% лише встановивши ІТП. Але треба чітко розуміти – це виняток, що лише підтверджує загальне правило щодо потреби комплексної термомодернізації. Адже чим примітний той будинок і чим він відрізняється від пересічного багатоквартирного будинку в Україні? По-перше, він має товсті цегляні стіни. По-друге, він стоїть близько до котельні та отримує багато тепла. По-третє, від вітру він захищений сусідніми будинками, і так далі. Тому його співвласники отримали таку велику економію. Але загалом ІТП дає зазвичай близько 20% економії, що вже доволі багато.

ОСББ станом на зараз іще не вистроїлися в чергу за грантами Фонду енергоефективності. Але це не свідчить про вади самої програми. Адже точно така ж сама історія була свого часу із “теплими кредитами”. Я пам’ятаю, перший рік існування кредитів – було десь 30 проєктів. І при цьому хтось уже подався, а інші чекали, доки йому виплатять гроші. Тоді подалося іще 8 проєктів, а далі іще трохи – і тільки так вийшли на 30 проєктів. На другий рік було чи то 50, чи то 80 проєктів. А далі – все пішло по експоненті. І в минулому році за 3 місяці вибрали більше коштів через “теплі кредити”, ніж за перші 3 роки існування програми.

Я певен, що з Фондом енергоефективності буде подібна історія. Коли ОСББ побачать готові проєкти Фонду енергоефективності, за які виплачено гроші, – за грантами стоятиме черга.

Перший успішний проєкт, за який вже надійшли кошти від Фонду енергоефективності – це термомодернізація будинку ОСББ “Липи-2” в Новояворівську. Перед тим, як офіційно запустили процедуру Фонду, ми робили пілотні проєкти майже за його процедурами. Але вони іще були недопрацьовані.

Цей будинок має зекономити 46% тепла. Це – досить низька економія, але цьому є пояснення. Співвласники зекономили на проведенні деяких заходів, тому економія нижча. Вони залишили сушарки для білизни в такому стані, щоб там гуляв протяг і сушилася білизна, в місцях загального доступу. Утеплити їх неможливо. Але варто було би утеплити стіну будинку за тією сушаркою. Однак з міркувань економії співвласники вирішили її не утеплювати.

Знову ж таки – балкони із самовільним склінням. І проєктанти не могли включити їх утеплення в проєкт, а скління було самовільне, тобто не за нормами і з порушеннями. Були іще окремі моменти, коли співвласники переслідували мету максимальної економії. Але якби не економили – отримали би збереження ресурсів не 46%, а понад 50%. Утім, це також джерело для того, щоб інші ОСББ робили висновки – чи варто проводити термомодернізацію по-максимуму, чи варто на чомусь економити.

Місцеві програми підтримки термомодернізації багатоквартирних будинків ми рекомендуємо робити цільовими, орієнтованими на Фонд енергоефективності. Є універсальні програми, які можуть працювати і з Фондом, і з «теплими кредитами». Є програми, які працюють самостійно – наприклад київська, «70 на 30». Однак треба розуміти, що найбільший ефект досягається, якщо програми різних рівнів поєднуються між собою – при чому ефект не лише для людей, але й для міста.

Якщо ми йдемо по програмі Фонду й отримуємо 50—70% компенсації, то це – фактично – ті гроші, які залучаються у місто з державного бюджету. Чому? Тому що виконавці, напевне, будуть з цього міста, з цієї області – а це податки, це економія ресурсів. Тому це – іще один спосіб внести пожвавлення в економіку певного регіону: чим більше енергоефективних заходів – тим більше задіяно робочих ресурсів, більше доданої вартості вироблено.

В програмі Фонду енергоефективності є таке поняття, як «мінімальний внесок». По пакету «А» він складає 40%, а по пакету «Б», при комплексній термомодернізації – 20%. Це те, що має внести ОСББ. Де воно візьме кошти – це його справа: воно може їх зібрати, позичити, знайти донора, взяти кредит. При умовній вартості проекту 10 мільйонів гривень 2 мільйони з них має внести ОСББ, не менше. Це означає, що допомога з усіх джерел не може перевищувати 80%. Таким чином, якщо Фонд платить 70%, як зараз, і є іще 20% від ОСББ, виходить, що іще 10% ОСББ може залучити від місцевої програми, з місцевого бюджету.

Але не це є головно проблемою ОСББ. Бо десь за 3 чи 4 роки економія починає перевищувати витрати по кредиту. І це не є проблемою ОСББ – протягом подальших років економію вони витрачають на обслуговування кредиту, можуть навіть скоротити строк виплати кредиту за рахунок економії. Але проблемою є час, коли економії ще не досягнуто, а компенсація не надійшла. І тоді ОСББ мусить здійснювати максимальні платежі. І от в багатьох містах приймають програми компенсації відсотків по кредиту. І для ОСББ – це найкращий варіант. Хоча мусимо констатувати – це справа кожного міста. І змушувати міста до цього ніхто не буде.

Але одразу скажу, що у Фонді енергоефективності розроблені типові програми підтримки, шаблони, і кожен муніципалітет може поцікавитися такими типовими програмами й спільними з Фондом зусиллями їх доопрацювати.

Спеціалісти Фонду енергоефективності недарма включили в кожен із пакетів – «А» та «Б» певний обов’язковий набір заходів. Це якраз ті заходи, які окуповуються найшвидше, як показує досвід. Для пакету «А» це модернізація системи опалення. Для пакету «Б» це утеплення багатоквартирного будинку + та ж таки модернізація системи опалення.

Звісно, найкоротший термін окупності у заміни освітлення на енергоефективне. Але ж ми розуміємо, що це – невеликі кошти. А от завдяки всім рекомендованим заходам можна досягти дуже значної економії при відносно невеликому терміні окупності.

Скажімо, пані Стефанія Климко зі Львова, зараз вона управителька, але починала зі свого ОСББ, і вона одна з лідерок руху ОСББ в Україні. Так от, вона вважає, що починати обов’язково потрібно з освітлення – оскільки це показує людям негайний ефект, якого можна досягти спільними зусиллями. Якщо сусіди не піддаються – покажіть їм ефект. Або можете показати його на сусідньому будинку, де вже відбулася комплексна термомодернізація. Реальні приклади надихають найбільше.

Джерело: Управбуд

Кредобанк став другим банком-партнером Фонду енергоефективності у реалізації масштабних проектів з комплексної модернізації житла українців.

24 червня відповідну угоду підписали Юлія Головатюк-Унгуряну, директорка ДУ «Фонд енергоефективності» та Єжи Яцек Шугаєв, голова правління АТ «Кредобанк». Церемонія відбулася в онлайн-форматі за участі міжнародних партнерів Фонду енергоефективності.

«Створювати партнерські відносини державних установ та відповідальних банківських структур є хорошою практикою. Вже друга угода з банком-партнером підписана, тепер учасники Програми «Енергодім» Фонду енергоефективності зможуть обирати з яким банком співпрацювати та де отримувати гранти чи подавати заявки» – заявляє Василь Лозинський, заступник Міністра Міністерства розвитку громад та територій.

Банк-партнер Фонду енергоефективності виконує функцію «єдиного вікна» для спілкування з бенефіціарами, що беруть участь в програмі підтримки енергоефективності багатоквартирних будинків «Енергодім».

«Енергоефективність є одним з найважливіших напрямів співпраці між Європейським Союзом та Україною. Ми направили понад 100 мільйонів євро на гранти та технічну допомогу Фонду через Програму підтримки енергоефективності в Україні (EE4U). Це одна з найбільших існуючих програм у країні та одна з найбільших програм ЄС у галузі енергоефективності у всьому світі», — зауважує Штефан Шленінг, керівник відділу співробітництва Представництва ЄС в Україні.

За словами пана Шленінга, енергоефективність і, зокрема, Фонд відіграватимуть важливу роль у стабілізації економіки України після нинішньої кризи, оскільки Фонд створює нові робочі місця та розвиває новий ринок в Україні.

«Кредобанк є банком з іноземним капіталом, материнський банк якого вже має досвід впровадження подібної програми співпраці у Польщі, і ця ініціатива мала позитивні результати для всіх зацікавлених сторін. А ще – цей банк одним із перших комерційних банків, почав працювати з ОСББ, адже вбачає значний потенціал у цьому сегменті ринку. Тому, зараз Фонд енергоефективності впевнено залучає до співпраці саме Кредобанк. Ми переконані, що розвиток партнерських відносин між установами сприятиме якісній реалізації Програми «Енергодім» — коментує Юлія Головатюк-Унгуряну, директорка Фонду енергоефективності.

В Україні близько 200 тисяч багатоповерхових будинків, більше 33 тисяч будинків мають ОСББ та є потенційними бенефіціарами Фонду енергоефективності, який є ключовим інструментом масштабної енергомодернізації житлового сектору.

«Кредобанк має за честь стати партнером Фонду енергоефективності першим з недержавних українських банків. Ми бачимо великі можливості у роботі з об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та з 2016 року пропонуємо їм власні кредитні програми та особливі умови обслуговування, а стратегічний акціонер банку PKO Bank Polski пропонує спеціалізовані продукти для будинкових спільнот у Польщі з 2004 року. Співпраця з Фондом енергоефективності дасть нам змогу розширити пропозицію для ОСББ та зробити цей напрямок важливою частиною діяльності банку», — говорить Єжи Яцек Шугаєв, голова правління АТ «Кредобанк».

Партнерську угоду підписали Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та КредоБанк. IFC консультуватиме банк щодо фінансових продуктів, що пропонуватимуться учасникам програми «Енергодім» для часткової компенсації їхніх витрат на період між фактичним виконанням робіт з енергомодернізації будинків та отриманням відповідного гранту від Фонду.

За словами Джейсона Пеллмара, Регіонального менеджера IFC, партнерство з Кредобанком є ключовим фактором для того, аби Програма Фонду енергоефективності стала привабливішою для українців та більш орієнтованою на ринок.

Фонд енергоефективності обирає банки для партнерства, оцінюючи рівень прозорості діяльності установи та показники економічної ефективності. Важливим фактором вибору банку для співпраці є відповідальність ведення комунікації та свобода вибору кінцевим бенефіціаром банку-партнера.

Роберт Кюнне, програмний директор, GIZ: «Уряд Німеччини надає фінансову і технічну допомогу Фонду енергоефективності та вітає підписання угоди з першим приватним банком з іноземним капіталом. Це свідчення того, що прозорі принципи роботи і корпоративне управління, які ми поклали в основу роботи Фонду, діють і є запорукою співпраці з міжнародними банками».

Варто наголосити, що комплексний підхід до підвищення енергоефективності у житловому секторі допоможе Україні отримати переваги від більш раціонального споживання енергії і, тим самим, підтримає зусилля уряду у пом’якшенні наслідків зміни клімату.

Для довідки:

АТ «Кредобанк», заснований у Львові у 1990 році, віднесений Національним банком України до системно важливих банків та входить до фінансової групи PKO Bank Polski – найбільшої фінансової інституції Польщі та однієї з найбільших фінансових груп Центрально-Східної Європи.

Домінуючий підрозділ групи – найбільший банк Польщі PKO Bank Polski зі 100-літньою історією, найстійкіший з 48 банків Європи за результатами стрес-тестів Європейської адміністрації банківського нагляду (листопад 2018 р.).

Кредобанк пропонує повний спектр послуг для роздрібних клієнтів, підприємств малого, середнього та великого бізнесу України. Банк активно кредитує роздрібних клієнтів та малий і середній бізнес, пропонуючи низку спеціальних програм із мінімальними відсотками.

Програма підтримки енергоефективності для України (EE4U) сприяє підвищенню енергоефективності житлового сектору в Україні та скороченню викидів парникових газів. У зв’язку з цим, Європейський Союз підтримує діяльність Фонду енергоефективності у наданні грантів на термомодернізацію багатоквартирних будинків на всій території України. Протягом двох фаз цієї програми, ЄС надає загалом 80 млн євро на гранти для ОСББ і понад 22 млн євро технічної допомоги (які переважно використовуються Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) та ПРООН).

Джерело: Фонд енергоефективності

17 червня виконавчий комітет Житомирської міської ради затвердив Порядок здійснення відшкодування з місцевого бюджету відсотків за кредитами, залученими ОСББ, які беруть участь у Програмі підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків «Енергодім».

Місцева програма підтримки ОСББ у Житомирі розроблена для підтримки та стимулювання діяльності об’єднань співвласників, які впроваджують енергоефективні заходи у своїх будинках за умовами Програми та покращують умови свого проживання, зменшують використання енергії, покращують зовнішній вигляд житлових будівель.

«Енергомодернізація житлового сектору — один із пріоритетів діяльності міської ради. Адже в результаті реалізації проєктів з енергоефективності співвласники таких будівель можуть не лише заощадити кошти на комунальних послугах, а й підвищити рівень комфорту свого життя»,— коментує директор департаменту економічного розвитку міської ради Микола Костриця».

Щоб отримати відшкодування відсотків за кредитами, ОСББ-учасникам програми «Енергодім» необхідно звернутися до управління муніципального розвитку Житомирської міської ради із заявою про резервування коштів, у якій мають бути зазначені орієнтовні умови кредитування.

Представники міської ради наголошують, що до заяви обов’язково необхідно додати копію повідомлення про схвалення Фондом енергоефективності заявки на участь у програмі «Енергодім».

Юлія Головатюк-Унгуряну, директорка Фонду енергоефективності, додає, що активна співпраця з Житомиром триває давно. Зокрема, після підписання Меморандуму у лютому 2020 року та спільних обговорень з міським головою і представниками профільних департаментів, затвердження місцевої програми підтримки у місті стало можливим.

«Зараз Фонд отримав з Житомирської області 5 заявок на участь в Програмі, і ми переконані, що після цього оголошення про додаткову підтримку від міста, ще більша кількість ОСББ захочуть долучитися до Програми і отримати грант на здійснення енергомодернізації свого будинку» — коментує очільниця Фонду.

Джерело: Фонд енергоефективності