ЩО НЕСЕ ДЛЯ ОСББ ЗАКОНОПРОЕКТ № 2606?

16 грудня 2019 року у Верховній Раді України за номером 2606 було зареєстровано законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення якості управління багатоквартирними будинками та вдосконалення діяльності об’єднань співвласників багатоквартирного будинку”.

У пояснювальній записці до законопроекту автор стверджує, що “законопроект спрямований на реформування застарілої системи управління житлом, створення конкурентного ринку управителів і ринку якісних комунальних послуг та належного управління майном”. Цікаво, що автор вважав за необхідне зробити й таке застереження: “норми законопроекту не спрямовані на обмеження прав співвласників багатоквартирного будинку, зокрема прав власності, адже співвласники і надалі матимуть можливість вибору форми управління майном багатоквартирного будинку”.

Те, що автор вважав за потрібне спеціально запевнити, ніби “норми законопроекту не спрямовані на обмеження прав співвласників багатоквартирного будинку”, інтригує і змушує уважніше вчитатися у текст законопроекту.

Спільнота ПроОСББ уважно вивчила законопроект. Ось коротко суть основних його нововведень:

  1. Дозвіл забудовникам "ініціювати" створення ОСББ і де-факто контролювати перебіг установчих зборів;

  2. Фактичне вихолощення таких форм управління як ОСББ та самостійне управління будинком співвласниками, із заміною цих двох форм на фактичне управління управителем “під вивіскою” ОСББ чи “самостійного” управління;

  3. Ускладнення механізму самостійного обрання управителя співвласниками, запровадження непрозорих умов укладання договорів з управителем, ускладнення припинення (розірвання) договору;

  4. Розширення прав управителя та покладання додаткових обов’язків на ОСББ;

  5. Створення єдиної на всю країну системи “електронного голосування” в ОСББ.

В цілому, з проведеного аналізу вбачається, що законопроект 2606 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення якості управління багатоквартирними будинками та вдосконалення діяльності об’єднань співвласників багатоквартирного будинку” спрямований на лобіювання інтересів забудовників та афілійованих із ними управителів багатоквартирних будинків, а також на дезорганізацію роботи ОСББ, фактичне унеможливлення самостійного управління багатоквартирним будинком співвласниками.

“Технічні” недоліки та внутрішня неузгодженість законопроекту, в свою чергу, призведуть до фактичного паралічу в застосуванні Законів України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” та “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”. Це дасть простір для корупції та створить умови для вирішення спірних ситуацій “в ручному режимі” - в тому числі із залученням “заангажованих” забудовником посадових осіб правоохоронних органів.

Наш загальний висновок - законопроект 2606 є корупціогенним і тому категорично неприйнятним. Тож просимо Верховну Раду України його відхилити.

Нижче наводимо докладніший аналіз основних положень законопроекту.

1. Дозвіл забудовникам "ініціювати" створення ОСББ і де-факто контролювати перебіг установчих зборів (зміни до статті 6 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” (далі - Закон про ОСББ), статті 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” (далі - Закон “Про особливості...”), статті 19 Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”).

Нагадаємо, до 2015 року суттєвою проблемою було створення “кишенькових” ОСББ з ініціативи забудовників. Змінами 2015 року така схема створення фіктивних ОСББ була унеможливлена. Нині ж законопроектом фактично пропонується реанімувати схеми створення забудовниками кишенькових ОСББ. Цьому сприяє і запропонована проектом нова норма статті 6 Закону про ОСББ, за якою “у прийнятих в експлуатацію новозбудованих багатоквартирних будинках приміщення для проведення установчих зборів надає забудовник”. Тобто, створюються умови, коли тільки “правильна” ініціативна група зможе провести установчі збори - під наглядом забудовника. Цікаво, яка би з подачі забудовників склалася судова практика в разі прийняття цієї норми - проводити установчі збори в приміщеннях, наданих не забудовником, стало би неправомірно?

2. Фактичне вихолощення таких форм управління як ОСББ та самостійне управління будинком співвласниками, із заміною цих двох форм на фактичне управління управителем “під вивіскою” ОСББ чи “самостійного” управління.

Так, запропоновані проектом зміни до статті 12 Закону про ОСББ вимагають, щоб у складі правління ОСББ або серед його найманих працівників був щонайменше один управитель - в розумінні “особи, що пройшла професійну атестацію на відповідність кваліфікаційним вимогам професії "Менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)", має чинний сертифікат та внесена до реєстру атестованих осіб у порядку, визначеному чинним законодавством”. Додатково, законопроект змінює редакцію статті 22 і забороняє самозабезпечення ОСББ без залучення управителя або залучення в правління чи в штат особи, що пройшла вищезгадану атестацію як управитель.

Ще більш радикальні зміни пропонуються до Закону “Про особливості...”. Так, у статті 9 пропонується встановити, що “співвласники багатоквартирного будинку зобов’язані призначити уповноважену особу ... для забезпечення виконання рішень співвласників”. Фактично, йдеться про постійно діючого “уповноваженого” - що суперечить решті положень того ж Закону. При цьому таку “уповноважену особу” проект дозволяє обирати виключно з числа “атестованих” управителів. При цьому проект уточнює, що можна і “не з числа співвласників”. Додатково проект регламентує права і обов’язки такого “оперуповноваженого” та умови договору (!) співвласників з ним.

В підсумку, не лишається жодних сумнівів, що під “уповноваженою особою” співвласників в законопроекті ховається той-таки управитель, лише під іншою “вивіскою”. При цьому - співвласникам не лишають жодних альтернатив. Адже, як видно з описаних вище правок до Закону про ОСББ, навіть в ОСББ за проектом не можна обійтися без найнятого в той чи інший спосіб управителя.

3. Ускладнення механізму самостійного обрання управителя співвласниками, запровадження непрозорих умов укладання договорів з управителем, ускладнення припинення (розірвання) договору.

Якщо сьогодні управителя та умови договору з ним загальні збори визначають вільно на власний розсуд, то запропоновані проектом зміни до статті 12 Закону про ОСББ передбачають, що управитель обиратиметься “на конкурсній основі щонайменше з трьох учасників конкурсу”, ще й у порядку, який встановлюватиметься Мінрегіоном. Крім того, законопроект визначає, яких учасників допускати до конкурсу, а яких ні. Фактично, законопроект знищує свободу вибору для ОСББ, причому закладає норми, які будуть слугувати формальними підставами для нескінченних оскаржень результатів “конкурсів”.

Більше того, правки до статті 11 Закону “Про особливості...” та статті 15 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” (далі - Закон про ЖКП) передбачають, що договір з управителем може підписувати від імені всіх співвласників будь-яка особа, в тому числі не співвласник багатоквартирного будинку. В сукупності з наведеними вище новаціями ця норма значно спрощує несумлінним управителям “вхід” у будинок.

А от вигнати управителя в разі прийняття законопроекту стане важче: зміни до названих щойно статей передбачають, що договір з управителем укладається на будь-який строк (нині договір укладається на 1 рік, з можливою пролонгацією). Нагадаємо, укладання договорів “управителями” на кілька десятків років було поширеною практикою до 2015 року - і співвласникам доводилося докладати чималих зусиль, щоб такі договори розірвати.

4. Розширення прав управителя та покладання додаткових обов’язків на ОСББ.

Законопроект змінами до статті 7 Закону “Про особливості...” зобов’язує співвласників виконувати “інструкції управителя щодо належного використання спільного майна”. А зміни до статті 8 Закону про ЖКП наділяють управителя правом “робити співвласникам попередження про порушення ними своїх зобов’язань за договором управління, інших законних вимог і вимагати їх дотримання”. Така пропозиція порушує принцип рівності сторін та зайвий раз підтверджує, що законопроект спрямований на лобіювання інтересів управителів - притому тієї їх частини, яка не вміє цивілізовано працювати з клієнтами, окрім як мовою погроз і ультиматумів.

Більше того, зміни до тієї ж статті 8 дозволяють управителеві - неочікувано - “вимагати відшкодування збитків, заподіяних спільному майну об'єднання з вини власника або інших осіб, які користуються його власністю”. Тобто, управителю, найнятому для утримання спільного майна, дозволено отримувати відшкодування збитків, завданих цьому майну, від самого ж власника цього майна! Тобто, постраждало майно, а кошти - управителю! Такий підхід суперечить і цивільному законодавству і здоровому глузду: з якогось дива відшкодування збитків отримує не власник майна, а абсолютно стороння особа - управитель.

До прав управителя в цій же статті додається право “відчужувати майно, передане в управління, укладати щодо нього договір застави чи інші правочини” - звісно, “лише за рішенням загальних зборів об’єднання”. Але ж чинний закон такого права управителеві не дає взагалі за жодних обставин!

У цих пропозиціях відчувається підсвідоме ототожнення управителя з архаїчним “балансоутримувачем”, де-факто “власником” будинку.

Тим часом на ОСББ законопроект (зміни до статей 16 і 22 Закону про ОСББ, до статті 8 Закону про ЖКП) покладає низку обов’язків фактично як на сторону договору з управителем: ОСББ виявляється таким собі “посередником”, який повинен контролювати управителя та відповідає за управителя перед співвласниками. Об’єднанню ж, а не співвласникам, управитель повідомлятиме, наприклад, про “необхідність реконструкції, реставрації та капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку”. Складається враження, що в законопроекті є намагання “відгородити” управителя від безпосереднього спілкування зі співвласниками. Щоправда, гроші зі співвласників управителі збиратимуть напряму - адже за статтею 15 Закону про ЖКП сторонами договору є власне управитель та безпосередньо співвласники, і це положення законопроект не зачіпає.

Є й норми, які здатні фактично дезорганізувати роботу правління ОСББ. Так, зміни до статті 14 Закону про ОСББ передбачають необмежене право співвласників знайомитися з будь-якими документами ОСББ і робити з них копії та виписки (принагідно зауважимо, що стосовно управителів такого необмеженого права ознайомлення саме безпосередньо з первинними документами законопроект не передбачає). Голови правлінь добре розуміють, що, користуючись такою нормою, всього лише кілька осіб здатні паралізувати роботу правління, де-факто вилучивши первинні облікові документи на невизначений час. Жодної відповідальності співвласника за псування чи втрату документів законопроект, звісно, не передбачає.

5. Створення єдиної на всю країну системи “електронного голосування” в ОСББ.

Звісно, не може ж законопроект бути суцільно ретроградним. Має бути в ньому щось прогресивне. І ось - у статтях 6, 6-1 і 10 Закону про ОСББ пропонується створення та застосування “електронної системи взаємодії та прийняття рішень в об’єднанні”. Ця система, судячи з опису, має бути єдиною на всю країну та забезпечувати “створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік, та надання інформації щодо управління багатоквартирним будинком, голосування співвласниками за питання, винесені на розгляд загальних зборів об’єднання, а також електронну взаємодію між співвласниками, об’єднанням та управителем при здійсненні їхніх прав та виконанні обов’язків”.

Щоправда, ніхто й сьогодні не забороняє ОСББ розміщувати інформацію для співвласників хоч на власних сайтах, хоч у соцмережах, а заповнювати в електронному вигляді листки письмового опитування та накладати на них свій електронний цифровий підпис співвласники - коли б хотіли - можуть також вже зараз без будь-якої “електронної системи”: це дозволено Законом України “Про електронні документи та електронний документообіг”.

Якщо комусь видається замало наявності загального дозволу в щойно згаданому законі, то можна просто доповнити Закон про ОСББ прямим посиланням на Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг”. Втім, законопроект наполягає саме на створенні окремої системи, і приділяє їй чималу увагу, але при цьому на Закон України “Про електронні документи та електронний документообіг” не має жодного посилання. Чому? Можливо, тому, що прості й прозорі рішення не є метою законопроекту?

Адже законопроект передбачає, що “електронна система розробляється суб’єктом господарювання, обраним на конкурсі, який проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, та за технічним завданням цього органу”. Залишивши за дужками питання корупціогенності норми, яка передбачає розроблення фактично монопольної в масштабах країни системи за бюджетні кошти, звернемо увагу на те, що законопроект передбачає, серед іншого, й обов’язок голови правління об’єднання чи “іншого організатора проведення загальних зборів” “забезпечити щонайменше одне робоче місце, яке надає технічну можливість використання Електронної системи для голосування, з вільним доступом до такого робочого місця для кожного співвласника”.

Крім названих недоліків по суті, законопроект не відповідає вимогам нормопроектної техніки, є внутрішньо неузгодженим, використовує некоректну термінологію (як-от положення про те, що ОСББ встановлює “тарифи на утримання”).

У зв’язку з викладеним, закликаємо Верховну Раду України відхилити законопроект 2606 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення якості управління багатоквартирними будинками та вдосконалення діяльності об’єднань співвласників багатоквартирного будинку”.

Джерело: ВСЕ ПРО ОСББ В УКРАЇНІ

ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ: ЯКИМИ ПРОГРАМАМИ МОЖУТЬ СКОРИСТАТИСЯ ПОЛТАВЦІ

На Полтавщині діє Програма підтримки населення, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів Полтавської області для виконання заходів з енергозбереження на 2015-2020 роки. Вона розроблена на виконання Державної цільової економічної програми енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв із відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2020 роки.

Про це повідомляють в Департаменті будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської ОДА.

Мета програми – реалізація комплексу заходів із термомодернізації будівель та альтернативного енергозабезпечення, зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів населенням через стимулювання впровадження енергозберігаючих заходів, сприяння розвитку галузі енергоефективного будівництва і реконструкції. Програма діє спільно з місцевими програмами на умовах співфінансування обласного з місцевими бюджетами.

Суть механізму Програми полягає в тому, що обласний бюджет відшкодовує позичальникам 10 відсотків річних у національній валюті за кредитами, отриманими на заходи з енергозбереження та на заходи, орієнтовані на використання альтернативних до газу джерел енергії.

Відшкодування витрат на заходи з енергозбереження на державному рівні проводиться:

• для придбання котлів із використанням будь-яких видів палива та енергії (крім природного газу та електроенергії) та відповідного додаткового обладнання і матеріалів до них – 20 % тіла кредиту, але не більше як 12 000 грн за одним кредитним договором (у разі субсидії одноразово 35%);

• для мешканців, які проживають в одно- та двоквартирних житлових будинках – 35 % тіла кредиту, але не більше як 14 000 грн за одним кредитним договором;

• для ОСББ та ЖБК – 40 % тіла кредиту, але не більше як 14 000 грн на 1 квартиру за одним кредитним договором (у разі субсидії розраховується за формулою).

Якщо позичальником є фізична особа, яка отримує субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, то розмір відшкодування становитиме 35% як за напрямком придбання котлів, так і для інших енергоефективних заходів, але не більше 12 000 гривень.

Завдяки дії обласній та місцевих програм, які направлені на виконання заходів з енергозбереження, мешканці багатоквартирних житлових будинків, які беруть участь у Державній цільовій економічній програмі енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв із відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2020 роки, сплачують нині менше за комунальні послуги в середньому до 20 %.

КОМПАНІЯ «СЕРВІСНІ ТЕХНОЛОГІЇ» ПРОПОНУЄ ДОПОМОГУ ОСББ В УЧАСТІ В ДЕРЖАВНІЙ ПРОГРАМІ ПО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ «ЕНЕРГОДІМ»

Приклади

1. ОСББ «Добровольського 9» м. Горішні Плавні залучило двічі «теплі» кредити, оформило кредит на сумі 49,4 тис. грн на придбання обладнання і матеріалів для впровадження наступних заходів:

– з теплоізоляції горища (виконано термоізоляцію трубопроводу опалення, встановлено 4 дверей з утеплювачем);

– для модернізації системи освітлення місць загального користування (встановлено 116 світлодіодних ламп, 36 датчиків руху);

Проблемні питання, що були вирішені: зменшення споживання електроенергії, зменшення втрат тепла, покращення комфортності умов проживання співвласників.

2. ОСББ «Добровольського 9» оформило кредит на суму 710 тис. грн, який оформлено на придбання обладнання і матеріалів для впровадження наступних заходів:

– облаштування індивідуальних теплових пунктів, зокрема регулятори теплового потоку за погодними умовами та відповідне додаткове обладнання та матеріали до них;

– проведення робіт із термомодернізації внутрішньобудинкових систем опалення та систем гарячого водопостачання.

Проблемні питання, що були вирішені: усунено надмірне споживання теплової енергії при значних щодобових перепадах температури у перехідні періоди, з’явилась можливість регулювати індивідуально будинок залежно від погодних умов.

3. ОСББ «Промінь» м. Горішні Плавні отримало теплий кредит у сумі 175 тис. грн, який було оформлено на заходи з енергоефективності, а саме на придбання обладнання і матеріалів для облаштування індивідуальних теплових пунктів, зокрема регулятори теплового потоку за погодними умовами та відповідне додаткове обладнання і матеріали до них.

Проблемні питання, які були вирішені, після отримання кредиту:

– усунено надмірне споживання теплової енергії при значних щодобових перепадах температури у перехідні періоди;

– з’явилась можливість регулювати індивідуально будинок залежно від погодних умов (міжсезоння);

– забезпечено оптимальний розподіл теплової енергії між квартирами 9-го та 1-го поверхів (подача теплоносія у будинку зверху).

Річна економія коштів від скорочення споживання теплової енергії порівняно з попереднім опалювальним періодом до встановлення ІТП (без урахування погодних умов), становить 115,8 тис. грн/рік економія для всього будинку, або 32,01 грн/м2 на рік.

Розпочала роботу й Державна установа «Фонд енергоефективності». Наглядовою радою Фонду 16 серпня 2019 року затверджена «Програма підтримки енергомодернізації багатоквартирних будинків «Енергодім». Програма діє до 31 грудня 2023 року на всій території України, окрім тимчасово окупованих територій.

Основне завдання Фонду – фінансова та технічна підтримка модернізації багатоквартирних будинків.

Із вересня 2019 року розпочато прийом заявок від ОСББ (Програма «Енергодім»).

Учасниками Програми можуть стати лише об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). Адже саме ОСББ є тією юридичною особою, яка реалізовує права співвласників на володіння та користування спільним майном у будинку.

Відповідно до програми «Енергодім» передбачено два пакети заходів енергомодернізації багатоквартирних будинків, а саме:

– пакет «А» (Легкий) складається з відносно недорогих заходів енергоефективності з високим рівнем окупності інвестицій (насамперед модернізація інженерних систем будинку);

– пакет «Б» (Комплексний) включає в себе всі заходи пакета «А» (якщо вони не були впроваджені раніше), а також теплоізоляцію будівельних конструкцій (стін, даху, горища, підвалу).

Розмір гранту для перших 300 ОСББ, заявки яких надійшли та схвалені Фондом, становить:

• 70% вартості фактично понесених прийнятних витрат на підготовку та реалізацію проектів, тобто витрат на проведення попереднього енергоаудиту; розробку проектної документації та її експертизу (зокрема обстеження об’єкта/будівлі); послуги з технічного та авторського нагляду; сертифікацію енергетичної ефективності після реалізації проекту; обстеження інженерних систем будівлі, на яких здійснено заходи з енергомодернізації;

• 60% вартості фактично понесених прийнятних витрат на будівельні роботи для пакета заходів «А» та 70% – для пакета заходів «Б» для перших 300 заявок.

Починаючи з 301-ї заявки:

• установлюється обмеження на часткове відшкодування загальної суми прийнятних витрат на підготовку та реалізацію проектів: гранична сума відшкодування цих витрат становитиме 15% прийнятних витрат на будівельні роботи за пакетом заходів «А» та 5% – за Пакетом заходів «Б»;

• розмір гранту на відшкодування фактично понесених прийнятних витрат на будівельні роботи становитиме 40% для пакету заходів «А» та 50% – для пакету заходів «Б».

Детальніше з програмою «Енергодім» можна ознайомитися на офіційному сайті Фонду енергоефективності за посиланням https://eefund.org.ua/programa-energodim.

Джерело: Новини Полтавщини

Як платити за тепло в півтора рази менше: будь-який українець може різко урізати суми в платіжках

В Україні близько 80% багатоповерхівок потребують утеплення. Щоб скоротити витрати на тепло в таких будинках, необхідно створити ОСББ, встановити тепловий пункт і провести термомодернізацію.

Приблизно 80% усього житлового фонду в Україні необхідно утеплювати, підрахували в профільному міністерстві. І нові вікна тут не допоможуть. Необхідно по всьому периметру будинку обшивати стіни утеплювачем. А на це, разом з теплопунктом, знадобиться близько 8 млн грн.

Як платити менше?

Крок перший – створити ОСББ. Щоб взяти участь в програмах фінансування, отримати гранд, допомога від міста або держави на утеплення, в першу чергу необхідно створити ОСББ.

Другий крок – встановити тепловий пункт. Індивідуальний тепловий пункт з погодозалежної автоматикою дозволить заощадити від 10 до 40%. Коли на вулиці тепло, подача тепла автоматично зменшується.

У будинках з горизонтальною розводкою системи опалення в ідеалі 100% квартир слід обладнати індивідуальними (поквартирні) лічильниками тепла і регуляторами на радіаторні батареї.

Крок третій – утеплити будинок. Для цього доведеться запрошувати енергоаудитора. Він вивчить будинок і розробить план утеплення. Без нього через утеплювача на стінах може з'явиться цвіль.

Важливо утеплити стіни по всьому периметру будівлі від цоколя до коника даху. Ця вимога державних будівельних стандартів по теплоізоляції будівель. Вартість енергоаудитів на ринку коливається від 10 до 20 тис. грн. (50-100 грн. з квартири) в залежності від масштабів будівлі, кількості квартир, опалювальної площі.

Найпростіше, на чому можуть заощадити жителі багатоповерхівок, це витрати на електроенергію, особливо якщо доведеться догріває електрообігрівачами. Якщо встановити двозонний лічильник електроенергії, можна в 2 рази менше платити за електрику з 23:00 до 07:00. Заміна ламп розжарювання на LED дасть економію до 8 разів на електроосвітлення. Використання розеток з таймерами допоможе налаштувати автоматичне включення і виключення електроприладів у зручний час.

Як повідомляв OBOZREVATEL, в Україні, відповідно до закону "Про житлово-комунальні послуги" в окремих випадках комунальні послуги можна не оплачувати, або ж платити менше. Наприклад, якщо замість гарячої води – тепла, платити за неї по тарифу для гарячої не потрібно.

Джерело: OBOZREVATEL

"Теплі кредити": чи варто державі продовжувати витрачати кошти на програму?

2020 рік для державної програми "Теплі кредити" може стати останнім. Яких результатів програма досягла за п'ять років роботи і чи справді її закриття — вдале рішення для сфери енергоефективності.

Програма "Теплі кредити" досі була єдиним інструментом державної підтримки населення в питанні енергоефективності. Започаткована у 2014 році, вона швидко набула популярності серед ОСББ, ЖБК та громадян завдяки зручності і простоті.

Разом з функціонуванням "Теплих кредитів" держава вирішила створити Фонд енергоефективності, який повинен займатися комплексними проєктами. Закон про фонд був ухвалений у 2017 році, однак працювати установа почала з вересня 2019 року, оголосивши прийом заявок від ОСББ за програмою "Енергодім".

Тепер є дві загальнодержавні програми з підвищення енергоефективності житлового фонду: "Теплі кредити", якою опікується Держенергоефективності (ДАЕЕ), та програма Фонду енергоефективності "Енергодім".

У 2019 році в Україні також діє 171 місцева програма. Більшість з них пропонують додаткове відшкодування за "теплими кредитами". Переорієнтація цих програм на Фонд енергоефективності — справа майбутнього.

Чим відрізняються програми?

Покриття "Теплих кредитів" значно ширше, адже ця програма працює з ОСББ, ЖБК та громадянами. Фонд енергоефективності працює лише з ОСББ. Водночас, фонд має значно більше коштів, ніж "Теплі кредити". Створений за фінансової підтримки ЄС та уряду Німеччини, фонд накопичив близько 4 млрд грн.

У 2020 році фонд планує отримати 1,6 млрд грн, а "Теплі кредити" — лише 400 млн грн при потребі 2,2 млрд грн за розрахунками Держенергоефективності.

Суттєва перевага "Теплих кредитів" — простота процедур. Учасники готують мінімум документів і не контактують з чиновниками — усе здійснюється через уповноважені банки. Процедури фонду, зазначають експерти, складні і тривалі.

"Теплі кредити" надаються здебільшого на фрагментарні заходи — заміну вікон чи дверей, а фонд спрямований на комплексні проекти термомодернізації. Перед впровадженням проекту фонд вимагає проведення енергетичного аудиту будинку. Це складніше, проте дозволяє більш системно підійти до потреб власників житла.

Ще однин зворотний бік простоти "Теплих кредитів" — умовна верифікація, тобто перевірка результатів програми. Ключовим показником тут повинне бути зменшення споживання енергії, однак без проведення енергетичного аудиту, як цього вимагає фонд, отримати точні результати економії вкрай складно.

Крім того, "Теплі кредити" відшкодовують лише витрати на матеріали, а фонд компенсує й витрати на аудит, проектно-кошторисну документацію та роботи.

Утім, є ще одна важлива відмінність: програма "Теплі кредити" має величезну довіру населення, якої поки не має Фонд енергоефективності. Унаочнити цю довіру допоможе статистика програми за останні п'ять років.

Результати програми "Теплі кредити"

За даними Держенергоефективності, за 2014-2019 роки програмою скористалися понад 700 тис українських родин. Сума приватних інвестицій в енергоефективність становила 8,2 млрд грн, з яких 2,7 млрд грн повернуто за кошт програми. Тобто на кожну взяту з програми гривню українці вклали три гривні власних коштів.

За перший рік роботи програмою скористалися 67 тис родин, у наступні роки ця кількість становила не менше 140 тис, а за неповний 2019 рік — 188 тис.

Попит з боку ОСББ ще більш показовий. За перші три роки проєктом скористалися 1 200 об'єднань, які отримали в банках близько 220 млн грн. Показник 2018 року перевершив сукупно усі минулі роки: 1 600 об'єднань залучили 420 млн грн позик.

За неповний 2019 рік спостерігається рекордний попит ОСББ на програму: понад 2 100 ОСББ отримали 700 млн грн "теплих кредитів". Загалом за час дії програми нею скористалися майже 5 тис ОСББ по всій країні, використавши понад 1,3 млрд грн "теплих кредитів" на енергоефективні заходи у багатоповерхівках.

Якою ж була економія? Держенергоефективності наводить дані 82-х підприємств теплокомуненерго, обленерго та облгазів: економія енергоресурсів учасниками програми становить 20-70% залежно від реалізованих заходів. Про такі ж відсотки економії говорять учасники програми щодо оплати комунальних послуг.

Успішність програми "Теплі кредити" визнає і міністр розвитку громад Альона Бабак. "Я вважаю цю державну програму однією з найуспішніших. За гривню бюджетних коштів в економіку України спрямовано три гривні приватних інвестицій. Програма відкрила нові можливості енергоефективності", — каже вона.

Погоджуються з міністром і більшість експертів. "Програма популяризувала сферу енергоефективності. Вона показала, що це реально", — говорить виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк.

На думку координаторки житлово-комунальних та енергетичних програм мережі "Опора" Тетяни Бойко, успішність програми можна оцінити попитом на її продукти.

Бойко підкреслює, що річний бюджет програми вичерпувався протягом перших місяців року. Тобто власники житла готові вкладати власні кошти в енергоефективність, відчуваючи підтримку держави у вигляді "теплих кредитів".

Головним досягненням програми часто називають участь громадян у процесах досягнення енергоефективності. Водночас, вимірювання реальних результатів витрачених коштів спричиняє найбільше питань. Бабак вважає, що держава не може оцінити ефективність заходів, профінансованих за кошти програми.

Більшість експертів теж сумніваються у точності даних, які наводить Держенергоефективності. "Питання до результатів залишаються", — говорить експерт з енергозбереження Центру екологічних ініціатив "Екодія" Анна Акерманн. Вона підкреслює, що ДАЕЕ надавало лише розрахункові, а не фактичні дані.

Погоджується з колегою експерт Офісу підтримки реформ при Мінрегіоні Валентина Гуч-Денисенко: "ДАЕЕ звітує про результати, але достовірність цих результатів породжує багато питань і ставить їх під сумнів".

Бабак стверджує, що саме через наявність питань до результативності "Теплих кредитів" Фонд енергоефективності переорієнтувався на проведення енергетичного аудиту будинку до початку виділення коштів.

"Аудит чітко показує пріоритетні енергоефективні заходи, на них держава і виділяє кошти. Саме це є ключовим аспектом зміни: цільові показники, які повинні бути досягнуті в результаті державної підтримки", — підкреслює Бабак.

Середній обсяг "теплого кредиту" для ОСББ за час дії програми збільшився майже у чотири рази: з 85 тис грн у 2015 році до 335 тис грн у 2019 році. Отже, ОСББ здійснюють все більш комплексні заходи з утеплення будинків.

Чи варто залишати?

На думку Бабак, тримати дві державні програми з аналогічним фокусом недоцільно, бо відбувається "канібалізм" однієї державної програми іншою. Ключова річ — ОСББ повинні мати один інструмент. Позиція міністра щодо ЖБК та фізичних осіб, яких поки не покриває Фонд енергоефективності, така.

"Житлово-будівельний кооператив — це структура з управління багатоквартирним будинком, а не структура, яка відображає систему власності. ЖБК мають зареєструватися як ОСББ і користуватися можливостями фонду", — каже вона.

Власники приватних будинків після закриття програми "Теплі кредити" залишаться без підтримки, тому, на думку міністра, треба переглядати законодавство про фонд та розширювати коло осіб, яким він надає підтримку.

"Якщо ми не встигнемо внести зміни до закону про фонд, нам доведеться залишити програму "Теплі кредити", але не для ОСББ, а лише для тих, хто не охоплений програмою фонду", — підсумовує Бабак.

Тимчасом Держенергоефективності підготувало проект нової державної цільової програми на 2021-2025 роки, де пропонує залишити "Теплі кредити" до 2025 року. Проект розглядають міністерства, після чого його опублікують і надішлють на погодження іншим органам. Отже, проєкт може залишитися і після 2020 року.

За програмою "Енергодім", яка працює з вересня, фонд отримав п'ять заявок з регіонів. На думку Бойко, такими темпами у 2020 році фонд реалізує лише кілька проектів. Вона наголошує, що повинен бути вибір інструментів, який дозволить громадянам обирати найбільш вигідний, тому "Теплі кредити" згортати не варто.

"Програм енергоефективності повинно бути багато", — вважає й Акерманн. Вона додає, що ці програми можуть діяти і в рамках Фонду енергоефективності, якщо будуть якісно покривати всі цільові аудиторії.

Джерело: Економічна правда

Самі собі тарифоутворювачі: у двох черкаських хрущівках заощаджують на теплі близько 40%

Такий тариф зробили самі, вкладаючи кошти в утеплення будинку та зменшення енерговтрат. Місцеві хваляться: вкладені в модернізацію гроші давно вже повернули собі економією на комунальних платежах.

Мешканці двох черкаських ОСББ, створених у панельних хрущівках, платять за теплоенергію чи не найменше у місті, інформують Вечірні Черкаси.

Черкаський Черновецький

Так жартома себе називає Майя Лебедєва, адже у будинку, де вона є управляючою ОСББ, мешкають переважно пенсіонери. Починала організовувати обєднання співвласників будинків восени 2017 року: у вересні створили обєднання у будинку по вулиці Чорновола 241, а у жовтні за адресою Чорновола 241/1. Мешканці першого будинку уже обрали керуючу справами серед своїх сусідів, а Майя Лебедєва продовжує організовувати побут мешканців будинку по Чорновола 241/1.

- «Я и мои бабушки» практично за три роки зробили усі необхідні роботи з утеплення, аби здешевити собі тариф, - розпочинає розмову керуюча справами ОСББ «Чорновола 241/1» Майя Лебедєва. - Коли ми починали створювати об’єднання, люди з недовірою ставилися до цієї ідеї та не особливо вірили у свої можливості. Однак, коли мешканці починають щось робити власним коштом для себе, то міняється їхня свідомість і ставлення до майна.

Не зважаючи на пенсійний вік членів об’єднання співвласників та велику кількість субсидіантів, адже 62% тутешніх мешканців отримують субсидії та пільги від держави, разом їм вдалося зробити на перший погляд непосильну роботу.

- Зараз у нас дуже добре, не порівняти з тим, що було раніше. Усе поміняли, утеплили, все зробили. Середина зими, а в нас досі толком ще й платіжок за тепло не було. Цей рік ще й погода на нашому боці, - хвалиться мешканка ОСББ Зинаїда Біленко.

Раніше у під’їздах холод зимою стояв невимовний, вікна були вибиті, двері не закривалися, столярка зносилася за роки експлуатації і її ніхто не міняв, аби перейти до сусіда необхідно було вдягатися як на вулицю. Сьогодні ж тут у під’їздах навіть при викючених батареях – тепло. Ще усередині грудня у  під’їздах цього будинку батареї були холодні. В квартири подали теплоносій, але намагалися використовувати його мінімально.

До економії через модернізацію

- За логікою необхідно спочатку встановлювати індивідуальний тепловий пункт з погодозалежним регулятором, а потім втілювати решту енергоощадних заходів. Однак оскільки у нас практично не було вікон і не закривалися двері, то ІТП жодного ефекту не дав би. Тому ми пішли від зворотнього, - розповідає Майя Лебедєва.

Сьогодні квартплата для мешканців цього будинку становить 8 грн за м2 житлової площі. Для проведення робіт мешканці не складалися окремо коштами, а накопичували необхідну суму з квартплати. На ремонтний фонд із розміру квартплати використовується близько 35-45% (2-2,2 грн). 40% від необхідної на капітальні роботи суми залучили з місцевих та державних програм, теплих кредитів. Загальна сума вже використаних цим ОСББ коштів на капітальні ремонти становить близько 2 млн грн, з них 415 тис. грн – гроші, які в той чи інший спосіб у ремонтні роботи вклали мешканці будинку. Жителі цього будинку окремо оплачували лише утеплення фасадів власних квартир, у кого квартира більша – той, зрозуміло, і за утеплення стін свого помешкання платив більше, власники менших квартир платили менше. Під’їзди утеплювали коштами, які накопичилися на рахунку ОСББ.

Для порівняння в опалювальний сезон у місяць до заходів утеплення цей будинок споживав 600-700 Гкал. Торік об’єм спожитого тепла на місяць тут скоротився до 400 Гкал. У найхолодніший місяць за квардратний метр за опалення тут платять 16-17 грн., від початку цього опалювального сезону тепло жителям цього ОСББ обходиться в середньому 4 грн за м2 опалювальної площі. Однак показники цієї зими брати до уваги не коректно, адже свої поправки суттєво внесла погода. Минулого року за весь опалювальний сезон трикімнатна квартира у 60 м2 житлової площі у цьому ОСББ тільки на теплі заощадила 5 тисяч грн, однокімнатна – близько 2,5 тис грн. Для порівняння: будинки, без лічильників у сезон не залежно від погоди платили за 1 м2 – 30 грн за теплопостачання. Тут же мешканці платять лише по факту спожитих гігакалорій – у найхолодніший місяць не більше 16 грн.

За три роки існування ОСББ встановили енергоощадні лампи, які завдяки датчикам світла вмикаються у темну пору доби та самі виключаються з настанням ранку. Утеплили будинок, змінили вікна у підїздах, встановили енергоощадні вхідні двері та другі двері у підїзд.

У планах на цей рік – скористатися можливістю співфінансування та встановити індивідуальний тепловий пункт з погодозалежним регулятором. Завдяки цьому місцеві мешканці сподіваються досягти ще більшої економії на теплопостачанні.

Джерело: ЗМІ - Новини Черкас та Черкаської області