УСІ ПУБЛІКАЦІЇ БЛОГУ

Згідно з документом у всіх будинках мають бути встановлені лічильники тепла і при нарахуванні платежів за опалення розрахунок буде проводитися з урахуванням показників загальнобудинкових лічильників.

До кінцевого розрахунку входять три основні складові:

— обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення, визначений за показниками квартирних лічильників;

— обсяг спожитої теплової енергії на опалення приміщення, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання;

— обсяг спожитої теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі.

І коли перший та третій пункти для пересічного споживача не потребують додаткових пояснень, то з другим пунктом не все так просто. Поняття «мінімальна частка середнього питомого споживання» означує те, скільки в дане приміщення має споживати теплової енергії при певних умовах. Тобто, якщо помешкання не споживає тепла або споживає дуже мало, то це зовсім не означає, що кошти за опалення не нараховуватимуться, оскільки квартиру «обігрівають» сусіди через стіни та підлогу. В цьому випадку буде донарахована мінімальна частка середнього питомого споживання, яка для кожного будинку обраховується індивідуально шляхом ділення об’єму за загальнобудинковим лічильником на загальну площу квартир.

Звичайно, сумарна цифра за опалення в платіжках буде дещо іншою, ніж у минулі опалювальні періоди, оскільки залежить не тільки від тарифу за тепло та обсягу спожитої теплової енергій, а й від того, як цей обсяг вираховується.

Розібравшись із поняттям мінімальної частки середнього питомого споживання, розподіл опалення в будинку стає зрозумілішим.

Розглянемо приклад: маємо будинок, в якому встановлений загальнобудинковий лічильник тепла, у частини мешканців встановлені індивідуальні прилади обліку тепла, у частини – ні.

Споживачі, хто встановив теплові лічильники, контролюють споживання тепла, ба більше, можуть користуватись ним економно. Але слід зазначити: якщо показники лічильника менші, ніж мінімальна частка середнього питомого споживання, то відбувається донарахування. Якщо показники лічильника більші від мінімальної частки – донарахування не відбувається.

Крім вказаних об’ємів по окремо взятій квартирі, додається споживання за опалення місць загального користування та витрати на функціонування системи опалення.

Ці обсяги віднімаються від обсягу споживання тепла, яке пішло на будинок в цілому, й ділиться між мешканцями, у яких немає лічильників, відповідно до опалювальної площі квартир.

То скільки коштує опалення по-новому? Розглянемо, як відбувається нарахування за послуги опалення на прикладі однієї квартири.

Нехай: площа квартири Sкв=40,40м²;

— обсяг теплової енергії за квартирним лічильником, спожитий за місяць Qtліч=0,001Гкал;

— загальна площа всіх квартир будинку Sзаг=8184,6м²;

— об’єм теплової енергії, спожитий всім будинком за даними загальнобудинкового лічильника Qбуд= 80Гкал;

— об’єм теплової енергії, який визначається, як сума всіх спожитих обсягів квартир з урахуванням донарахувань до мінімальної частки середнього питомого споживання Qсум=40,641 Гкал.

Для кожного будинку мінімальна частка середнього питомого споживання обчислюється окремо, враховуючи коефіцієнт K, що застосовується при розподілі обсягів спожитої теплової енергії у будівлі, затверджується загальними зборами співвласників, але має бути не менше, ніж 40% від мінімальної частки середнього питомого споживання. В нашому випадку K=0,5.

Питання заборгованості населення за комунальні послуги стоїть дуже гостро в державі. Сума боргу за приблизними оцінками сягає 52 млрд.грн., в тому числі за опалення та гаряче водопостачання – 16,8 млрд.грн.

Споживач зобов’язаний вчасно сплачувати за житлово-комунальні послуги. Якщо борг все ж таки виник – можна укласти договір реструктуризації й таким чином вийти з числа боржників. Банально не платити – не вихід, бо заборгованість стягується в судовому порядку. Цей процес довгий, складний і болісний, тому краще до нього не призводити.

Значною мірою до боргів за опалення призводять зайнятість та неуважність мешканців, відсутність звички забрати квитанції з поштової скриньки та вчасно їх оплатити.

Що може стати тією чарівною паличкою, яка зможе дисциплінувати споживачів, привчити їх до регулярної та вчасної сплати за комірне?

Програма Мій Дім Online може стати дієвим інструментом для налагодження комунікації між правлінням та мешканцями, яка здійснюється через особистий кабінет мешканця, куди надходить вся необхідна для споживача інформація. Квитанції на оплату також надсилаються мешканцю на електронну пошту через особистий кабінет, що є своєрідним нагадуванням про плату за комірне.

Мій Дім Online автоматизує роботу адміністрації та бухгалтерії. З її допомогою всі розрахунки та нарахування виконуються автоматично, що зменшує кількість помилок та збільшує довіру мешканця до бухгалтера.

В особистому кабінеті Мій Дім Online мешканець може бачити тарифи на опалення, нарахування та розрахунки, щоб переконатися в їх правильності, історію платежів по даній системі, надіслати питання/запит та отримати відповідь, самостійно надавати показники лічильників та контролювати їх актуальність. Крім того, через цей кабінет можна оплатити комунальні платежі, обравши зручну платіжну систему - Приват, Portmone або iPay.

Мій Дім Online здатен швидко та якісно систематизувати всі внутрішні процеси. Керівник чи бухгалтер може сформувати квитанції, виокремити боржників, відправити нагадування або необхідні роз’яснення на електронну пошту або в кабінет мешканця всього в декілька кліків.

Користуючись сервісом Мій Дім Online, процес контролю, оплати та обліку комунальних послуг спрощується в рази завдяки простоті та зручності системи. Як результат – комунальні платежі надходять вчасно, спірні питання вирішуються швидко, зменшується заборгованість.

Розробники програми Мій Дім Online ретельно відстежують усі актуальні законодавчі зміни і вчасно вносять необхідні правки в роботу системи.

Та частина програми, яка відповідає за автоматизацію нарахувань за опалення в багатоквартирних будинках, переглянута й удосконалена та відповідає останнім вимогам законодавства. Обравши програму Мій Дім Online, опалення по-новому не буде виглядати таким незрозумілим та заплутаним.

Джерело: Мій Дім Online

Недавно було презентоване всеукраїнське дослідження "Думки і погляди населення України щодо енергоефективності", яке востаннє проводилося чотири роки тому. Що змінилось у ставленні українців до енергоефективності, субсидій і тарифів?

Розруха в ЖКГ часто починається саме з розрухи в головах громадян.

Враховуючи безліч спекуляцій на тему ЖКГ, моніторинг поглядів населення на цю сферу виглядає особливо важливим. Якщо цим не займається держава, то може допомогти громадянське суспільство.

Центр екологічних ініціатив "Екодія" оприлюднив результати соцопитування "Думки і погляди населення щодо енергоефективності", проведеного Київським міжнародним інститутом соціології на замовлення "Екодії" і Фонду Фрідріха Еберта.

Автори цікавилися, що українці знають про енергоефективність, чи беруть участь у державних програмах, чи готові до спільних дій з утеплення будинків, як оцінюють прозорість комунальних тарифів та ефективність субсидій.

Опитування проводилося на всій території країни і в чотирьох фокус-групах з різних регіонів. Такий зріз робився у 2015 році, тож можна простежити динаміку.

Чи готові українці до енергоефективності у своїх оселях

Співавтор дослідження та експерт з енергозбереження "Екодії" Анна Акерманн зазначає, що загалом результати виявилися неоднозначними.

"За чотири роки сталося небагато змін. Попри зусилля влади та громадських організацій, населення вважає, що енергоефективні заходи — це дорого, а відповідають за енергоефективність влада та промисловість" , — каже вона.

Так, 84% українців стверджують, що саме влада повинна взяти на себе відповідальність за впровадження програм енергозбереження в домогосподарствах. У 2015 році таких було на 2% менше.

Ті ж 84% кажуть і про нестачу коштів на придбання ощадливих технологій. Тобто потреба у частковому фінансуванні з боку держави об'єктивно існує. При цьому наявне нерозуміння українцями власної ролі в енергетичній безпеці держави.

Патерналізм та завищені очікування від держави

86% опитаних вважають, що передусім слід запроваджувати енергозбереження на підприємствах, а не змушувати заощаджувати населення. У 2015 році так думали 85% громадян. Ці цифри відповідають міфу, що населення споживає незначну частку енергетичних ресурсів. Так вважають 73%. Чотири роки було 79%.

Насправді населення споживає понад третину енергоресурсів, тому ефективне споживання енергії житловими будинками — стратегічне завдання держави, не менш важливе за енергоефективність у промисловості.

Коментуючи ці цифри, експерт офісу реформ Мінрегіонбуду Валентина Гуч-Денисенко зауважує, що в суспільстві досі побутує патерналістський підхід до функцій держави. Водночас, комунікація з населенням теж неефективна.

"Понад 70% українців не знають, що держава щорічно витрачає 2 млрд грн, щоб населення стало енергоефективним. Лише 6% опитаних користуються програмами підтримки. Це проблема", — каже заступник міністра енергетики Олексій Рябчин.

Цікаво, що чотири роки тому про державні програми з енергоефективності чули 35% українців, зараз — лише 29%. Тобто відбувся суттєвий спад.

"Влада створила необхідні механізми, однак не змогла викликати до них довіру через популяризацію успішних результатів", — каже координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм мережі "Опора" Тетяна Бойко.

Вона наголошує, що через недостатню комунікацію з людьми про те, скільки вони можуть заощадити, які мають права й обов'язки у сфері управління житлом, більшість не знає очевидних речей, тому розраховує лише на державу.

Позитивним трендом є те, що українці стали більш готовими до спільних дій із сусідами щодо утеплення багатоквартирних будинків. В ОСББ-спільноті таких стало на 5% більше (25%), у будинках без ОСББ — на 4% більше (19%). Тих, хто не готовий взяти спільний кредит, стало на 12% менше (64%).

Що українці думають про комунальні тарифи

"Українці асоціюють формування тарифів з корупційними схемами, адже лише так тема тарифів роками висвітлювалася у медіа. Хоча вони платять більше, але жодних змін у наданні послуг не бачать", — коментує результати Акерманн.

Корупцію на найвищих щаблях влади при формуванні комунальних тарифів вбачають 83% громадян. Для 88% механізм формування тарифів непрозорий і незрозумілий. Лише 9% вважають, що рівень тарифів обумовлений об'єктивними причинами. За чотири роки ці цифри майже не змінилися.

На думку Бойко, варто звернути увагу на закриту роботу органів влади та порушення регламентів громадського обговорення документів, що регулюють відносини між споживачами та виконавцями ЖКП.

У фокус-групах серед причин підвищення тарифів називали монополію приватних постачальників, яких держава слабко контролює, корупцію високопосадовців та зовнішні причини — вимоги МВФ та відсутність дешевої сировини з Росії.

Ставлення до підвищення тарифів в опитаних було б кращим, якби ринок був більш конкурентним і можна було самостійно обирати компанію-постачальницю.

Крім того, люди не бачать, що підвищення тарифів допомагає модернізувати сферу ЖКГ. Ключовою проблемою у питанні тарифів є недовіра до влади.

"Гроші з тарифів йдуть в кишені окремих людей. Колись то були золоті батони і унітази, а тепер не знаю що. Як би я сприймала тарифи? Якби я мала офіційну зарплату понад 15 тис грн, ті тарифи, які є зараз, я би сприймала нормально", — говорить жінка із села Бірки Львівської області.

Скепсис щодо монетизації та фіктивні розлучення заради субсидій

Із субсидіями ситуація ще більш показова. З 2015 року систему субсидій суспільство стало сприймати більш скептично. 66% українців вважають, що надання субсидій не полегшить адаптацію до нових тарифів. Це на 5% більше, ніж чотири роки тому. Серед отримувачів субсидій скептиків побільшало на 8% (63%).

Опитані нарікають на жорсткіші критерії відбору, ніж були раніше. За їх словами, це призводить до того, що більше половини колишніх отримувачів субсидій тепер відсіяні. "Якщо в тому році давали багатьом, то в цьому році половині відмовили", — каже чоловік з Чугуєва Харківської області.

Подекуди це змушує людей приховувати доходи або навіть вдаватися до фіктивних розлучень. "Багатьом не дають. Я знаю деяких людей у Львові. Щоб отримувати субсидію, вони "розводяться", — каже чоловік з Бірок.

Джерело: Економічна правда

Законопроект «Про енергоефективність» закладе фундамент для зменшення енергозалежності та підвищення конкурентоздатності України. Такою є основна ідея 2-денного енергомарафону «Енергоефективність по-європейськи», організованого Мінекоенерго, Мінрегіоном, Держенергоефективності, GIZ, ПРООН та ЮНІДО. Понад 120 представників влади, бізнесу та експертної спільноти опрацьовували та удосконалювали базовий проект Закону України «Про енергетичну ефективність» відповідно до вимог ключової Директиви 2012/27/ЄС.

«Ціль – замінити застарілий закон «Про енергозбереження» 1994 року та закласти фундамент із кращими європейськими практиками, щоб підвищити енергоефективність української економіки та її конкурентоздатність», - пояснив директор Департаменту стратегічного розвитку Держенергоефективності Володимир Бучик.

Як відомо, економіка України в 2-3 рази більш енергоємна, ніж у таких країнах, як Польща, Німеччина, Литва. Це негативно позначається на економіці країни, яка, при цьому, ще й залежить від імпорту традиційних енергоресурсів.

Запровадження кращих європейських принципів та механізмів дозволить стимулювати ефективне використання енергоресурсів у різних секторах економіки. Так, потенціал скорочення витрат енергії при споживанні може досягати 60%. Серед найбільш перспективних секторів – житловий і бюджетний, а також промисловість.

Для досягнення максимального ефекту за кожним напрямком системи енергоефективності (будівлі, промисловість та транспортування/розподіл енергії) потрібно створити передумови, регуляторні інструменти та механізми підтримки.

Тож, під час заходу учасники 12 експертних груп детально розглянули ключові статті 27-ої Директиви, які мають відображатися у законопроекті, зокрема:

• цілі з енергоефективності;
• особливості формування та виконання національних планів дій з енергоефективності;
• стратегії термореновації будівель;
• впровадження критеріїв енергоефективності при здійсненні публічних закупівель;
• засади для забезпечення економії енергії у будівлях ЦОВВ;
• енергоаудит та енергоменеджмент;
• впровадження інтелектуальних систем обліку;
• енергосервіс (ЕСКО);
• високоефективна когенерація;
• інструменти стимулювання впровадження енергоефективних заходів;
• популяризація переваг енергоефективності та інші.

За результатами продуктивної роботи усіх учасників заходу законопроект буде доопрацьовано із урахуванням висловлених пропозицій та направлено на розгляд до Секретаріату Енергетичного Співтовариства і Європейської Комісії.

Джерело: Урядовий портал

Міжнародна громадська організація «Центр Сприяння Житловим та Муніципальним Реформам» (МГО ЦСЖМР) запрошує міста та об’єднані територіальні громади до участі у конкурсі на отримання грантів для підтримки впровадження заходів з підвищення енергетичної ефективності громадських будівель.

Грантове фінансування надається в рамках грантової угоди, що укладена між Deutsche Gesellschaft f?r Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH та МГО ЦСЖМР  в рамках проекту  «Енергоефективність у громадах II» для реалізації Механізму підтримки послуг з підвищення енергоефективності в громадських будівлях.

Детальна інформація щодо умов конкурсу, необхідних для заповнення форм та додатків доступна за посиланням для завантаження нижче: http://reformcenter.org.ua/?page_id=291&lang=uk

Джерело: Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України